Голоси Часiв

Головна   >   Голоси Часiв   >   Глава шоста. Київ.   >   1975 р. Нова будівля.

1975 р. Нова будівля.

Вже в серединi шiстдесятих нам стало тiсно, хiрургiя ускладнилася, хворих багато, умов немає. В ЦК вирiшили - потрiбна нова будівля. Стали проектувати. Отут трапився вибух у камерi, я "комплексував", дивився на кiбернетику, усе зупинилося. Правда, операцiйну прибудувати встигли.

Але проблема тiсноти залишилася, до проекту повернулися. Новий будинок побудували до кiнця 1975 року. Шiсть поверхiв, 350 лiжок, додатковi операцiйнi, поверх для реанiмацiя, поверх для лабораторiй. У старому примiщеннi вiдкрили терапiю, полiклiнiку, аптеку, станцiю заготiвлi кровi, розширили рентген. Мiнздрав дав новi штати.

25 листопада вiдбулося велике переселення. Створили п'ять вiддiлень, два для дiтей, три для дорослих. Висунув нових завiдувачiв: Гену Книшова, Михайла Зiньковського, Леонiда Ситара. Якiв Бендет одержав вiддiлення терапiї. Незабаром вони усi захистили докторськi.

Клiнiка знайшла новий подих. Це було четвертий, пiсля 1952 року.

Тепер даєш план - двi тисячi операцiй, з них половину з АШК. Чергу хворих лiквiдували, почали їздити в областi, консультувати, жати на терапевтiв. По числу операцiй на мiльйон жителiв Україна, та й Росiя вiдставали вiд США в двадцять разiв. (На жаль! I тепер так само!)

Я вiдставив кiбернетику i всi сили вiддавав клiнiцi. Оперував багато - 3-5 операцiй на тиждень. Моїм заступником залишалася "начальниця".

Освоєння примiщення, притирання персоналу, вимагало часу. I нервiв.

I в першу ж зиму трапилася НП, вибух iнфекцiї.

О! Це була драма не менше нiж вибух в камерi, хоча i не настiльки помiтна. Нагноєння ран пiсля операцiї зустрiчалися в кожного сьомого хворого, але вмирали дуже рiдко. Лiкували. Було неприємно, але терпимо.

Але отут почалося iнше - у хворих iз клапанами рана не розходиться, але пiдвищується температура, потрясають озноби i через 7-10 днiв смерть. Дiагноз - сепсис. Я брав хворого на стiл, пiдключали АШК, вiдкривав серце, знаходив на протезi клапана омертвiлi тканини. Замiняв протез. Операцiя в багато разiв складнiша за першу, та й iнфекцiю видалити неможливо. Так оперував п'ятнадцять хворих, але врятувалися тiльки шiсть.

Завiдувач операцiйними був Юзеф Когосов, наш старий кадр.

Накинувся на нього:

- Ти, такий сякий, не стежиш за асептикою! Iди з клiнiки!

Нiкого я так не виганяв, нi до, нi пiсля. Образився на мене кровно i справедливо. Мамолат перевiв його в туберкульозний сектор.

Те ж i я - почуття провини не залишає. Тим бiльше, що прогнав його даремно.

Сепсис косив "клапанщикiв" майже два мiсяцi. Провели дослiдження, i виявилося, що мiкроби попадали в кров iз крапельниць у реанiмацiї, а джерелом були руки сестер. Операцiйна була реабiлiтована. Перед Юзефом вибачився. Але образа пройшла тiльки через роки.

Система профiлактики, прийнята на заходi, була для нас нездiйсненна. Принцип її простий: усе повинно бути "одноразовим" - раз використав i викинь. Повторнi знешкодження вiд мiкробiв не надiйнi. Так, ми це знаємо. Але скiльки ж потрiбно рукавичок, крапельниць, трубок, шприцiв, приладдя АШК, якщо викидати пiсля одного використання! Грошей для цього потрiбно в десять разiв бiльше. Вихiд тiльки один - хiмiя плюс дисциплiна. Дезинфiкуючi розчини досить сильнi, потрiбно тiльки працювати в рукавичках i щохвилини мити їх у тазиках з розчином. Зрозумiло, це поєднується з обов'язковими перевдяганнями в стерильну бiлизну, бахилами на ноги, вологими прибираннями, постiйним бактерiологiчним контролем.

Iнфекцiя була зупинена. У нас i тепер ще немає грошей, щоб усе одноразове. Трубки для АШК з Мексики служили до повного почорнiння.

От що значить - соцiалiзм!

* * *

Але повернемося до iсторiї.

У новому примiщеннi зберегли колишнiй регламент роботи.

Точно о дев'ятiй ранкова конференцiя з доповiдями чергових лiкарiв, повiдомленнями про вчорашнi операцiї й обговорення наступних на сьогоднi. Патологоанатом доповiдає розтини, йде обговорення. Закiнчується моїми накачками i розносами. Вони заперечуються "постраждалими", iнодi досить рiзко. Це в нас допускається. Усе разом займає до години.

Потiм iде мiй обхiд реанiмацiї. Потiм самi операцiї. Кiнець робочого дня не визначений, хто ранiш впорається - може iти.

Операцiї та наслiдки фiксуються в таблицю. За кожен мiсяць - звiт. Кiнець року - цiла пiдсумкова кампанiя, доповiдi завiдувачiв вiддiленнями i лабораторiями. I мiй - головний. Критика i задачi.

Такий порядок Геннадiй зберiг i дотепер.