Голоси Часiв

Головна   >   Голоси Часiв   >   Глава шоста. Київ.   >   1982-83 рр. Капiтуляцiя. Дачнi справи.

1982-83 рр. Капiтуляцiя. Дачнi справи.

У останню п'ятницю липня оголосив на конференцiї:

- Iду у вiдпустку на все лiто. Книшову передаю усю владу.

Про себе вирiшив, iду зовсiм! Але сказати побоявся, раптом не витримаю?

Да, так i вирiшив. Справи є - кiбернетика, моделi розуму, психiки, суспiльства. Щоденник опрацюю для друку, виговорюся.

Приїхав на дачу: "прояснений?" Нi, обгажений.

* * *

Але жити-то треба. Шукати точки опори за межами хiрургiї.

Раз на тиждень буду їздити в мiсто, проводити семiнари в кiбернетицi, пошту забирати. Книжки купувати. Вiзити термiновi робити. Звiсно, у клiнiку теж заходити, але не далi кабiнету.

* * *

Так почалися три мiсяцi, напевно, самi.... щасливi? Нi, душа ще не вiдболiла, комплекси були присутнi. Але самi спокiйнi - точно.

Був при справi. Рано ранком бiгали з Чарi по лiсу, далеко, привiльно. Думав не про хворих, а високих матерiях - розум, людина, суспiльство. Робив гiмнастику, обливався водою. Лiда вставала, снiдали на верандi. "Свободу" слухав, у селi глушили менше. Телевiзор був, але працював погано.

Потiм було години три iнтелектуальнi роботи - мудрування над моделями суспiльства. На них пiшло все лiто.

Моделювання - це змiст моєї кiбернетики. Моделi клiтини, органiзму, розуму, суспiльства. От наукове визначення.

Моделi - це структури зi спрощенням i перекручуванням якi вiдображають оригiнал, його структуру i функцiї. Для моделей використовуються рiзнi "коди-засоби" - малюнки, креслення, тексти, рiвняння, цифри. Навiть iграшки. Моделi створюються розумами, вони зчитуються сигналами i зрозумiлi тiльки iншим розумам, що спроможнi читати сигнали i складати по ним власнi моделi. Тобто - тiльки "грамотним".

Важлива якiсть моделей узагальненiсть. Це ступiнь спрощення (схематизацiї) оригiналу об'єкта моделювання. Приклад рiзної узагальненостi - зображення обличчя: вiд кольорової фотографiї до малюнка трирiчної дитини.

Моделi потрiбнi нам для керування об'єктами. Простi впливи (пересунути) - простi моделi. Тонке керування, наприклад, лiкування хвороби - потребує складних моделей. Їх ще немає в медицинi, тому користуються узагальненими моделями - схемами рiзної складностi.

"Малювати кубики", моделювати простi речi - просто. Моделювати клiтину або суспiльство надзвичайно важко. Можна намалювати простеньку схему людини, але користi вiд неї мало. Зробити "повну" модель неможливо. Потрiбнi компромiси - моделi ще доступнi для виконання i вже кориснi для керування, хоча б в обмежених межах.

Влiтку 1982 року я зробив евристичну модель суспiльства i порiвняв на нiй соцiалiзм i капiталiзм, у їх "чистому" виглядi.

У наступному, вже в 90-х роках, я мав можливiсть пiдтвердити якiсну модель статистиками.

От цi порiвняння. Соцiалiзм перед капiталiзмом програє - що в бiдних країнах, що в середнiх. Багатих соцiалiстiв узагалi не буває. ККД економiки, тобто скiльки громадянин споживає з напрацьованого, падає до 30-40% замiсть 60-70% у "капiталiстiв". Ресурсiв, матерiалiв i енергiї, витрачається в 2-3 рази бiльше. Продуктивнiсть працi нижче в стiльки ж разiв. Якщо усе скласти, то виявляється, що особисте споживання при соцiалiзмi, навiть при однаковому рiвнi валового продукту на душу (ВВПд.) у три рази менше, нiж при капiталiзмi. Вiдповiдно нижче темпи росту. Зрозумiло, у тих i iнших реальних суспiльствах не усе так точно.

Ах, як просто вийшло! Але є багато країн iз капiталiзмом, що сторiччями не можуть вийти зi злиднiв. Приклади - Пiвденна Америка. Це значить, не так усе просто, є ще щось? Потрiбно думати.

* * *

Пiсля обiду починалася сама цiкава робота - у майстернi. Цiле лiто я стругав, свердлив, точив, згвинчував, склеював. Масу всього корисного наробив - ослонiв, табуреток, диван в сад, полки в кухню, стiл. Не так щоб дуже якiсно, але мiцно. Ще дрова пиляв, грубки топили.

Ввечерi була друга прогулянка з Чарi. От уже їй було роздолля! Добермани "бiгучi" собаки, у мiстах їх не вiдпускають iз повiдка, оскiльки непередбаченi, а в лiсi - свобода.

Якось зацiкавившись погонею за якимось звiром Чарi утекла не знати куди! Ми з Лiдою шукали допiзна, обходили кiлометрiв п'ять лiсових дорiг, лягли спати опiвночi, тужили - пропала собака! Звичайно, менi дiсталося...

- Не додивився!

Спали уривками, чуємо - скиглить. Було години три ночi, скiльки вона пробiгла кiлометрiв, куди втiкала - невiдомо, але лапи розпухли, стояти не могла, голову не тримала - лежачи годували i "до вiтру" на руках виносили. Проте, через два днi оправилася.

* * *

У клiнiку заходив, але оперувати не хотiлося. Треба вiддати належне - мене не дошкуляли проханнями. Тiльки помiчав осудливi погляди.

У кiбернетицi були цiкавi семiнари. З того моменту, як перейшли в новий корпус i пiшла "iнтенсифiкацiя" хiрургiї, я вiд вiддiлу добряче вiдiрвався, тепер намагався наздогнати. На жаль, соцiологiя хлопцiв не цiкавила. Але над iнтелектом хлопцi працювали.

Катя та Володя приїжджали по вихiдним. Ночувати залишалися не часто, обидва зайнятi дисертацiями.

У серпнi помер Федоровський, найближчий iз київських друзiв. Йому було 84 роки i був рак пiдшлункової залози. Шалiмов оперував, але пухлину видалити не змiг. Пiсля операцiї прожив два тижнi. Його дружина померла декiлька рокiв тому, залишився дуже самотнiм, працював консультантом, почував свою непотрiбнiсть у клiнiцi. Признавався менi, коли лежав пiсля операцiї, що хотiв отруїтися, отрута була приготовлена заздалегiдь, але не зважився.

Погано старим.

* * *

I от прийшов вересень. Дiти пiшли до школи. Ранком темно, бiгали пiзнiше. Зозулi кують: Скiльки залишилося рокiв? (Або це навеснi кували? Забув.) Холоднi дощi пiшли. На початку жовтня переїхали в мiсто.

Думалося: Що буду робити?

Для чогось потрiбно було в Москву i їхав у поїздi разом iз Патоном. Вiн рiшуче не схвалив моїх намiрiв на кiбернетику.

- I ви з розуму зiйшли! Хiба можна кидати операцiї! Що вам дасть кiбернетика? Там бiльше слiв, чим справи.

Бачу, нiкуди Амосову податися. Моделi суспiльства нiкому не потрiбнi. Штучний iнтелект (ШI) такий, який я хочу - у сферi мрiй. Мої помiчники стараються приземлити iдею, нацiлилися на роботiв, на розпiзнавання образiв.

Так i прийшов назад, у клiнiку.

* * *

11 листопада 1982 року помер Леонiд Брежнєв. Нiхто його не пожалiв: "Пора!" Ганьба, а не керманич. Потiм були рiзнi оцiнки: "застiй". "Не настiльки шкiдливий, як марний".

Хрущовську вiдлигу Леонiд закрив, самвидав зник, але у в'язницю саджав не багато. Правда, зловживали психушками, висилали з країни. Але i дисциплiна впала, працювати стали гiрше. Економiка загальмувалася, але не так, щоб зупинка, як тепер зображують демократи. Iснують цифри - зростання було. Виручали нафта i газ, пiдживлювали неефективне господарство.

Хотiв би ти, Амосов, перемiнити демократiю на Брежнєва? Нi в якому разi! "Це солодке слово - Свобода". Менi - краще. Але половина народу бiдують i хочуть назад.

* * *

От запис у щоденнику вiд 7 лютого 1983 року.

"Восени не хотiв оперувати, пручався. Але... людина добре запряжена, важко вискочити з оглоблей та хомута. З усiх бокiв почали давити. Зверху i знизу: "Права не маєш, поки можеш. Як це клiнiка Амосова - без Амосова! Хворi приходять: "На вас уся надiя". Старi спiвробiтники дивляться з докором.

Довелося вiдступити: один операцiйний день, одна операцiя. Не вдаватися у дрiбницi керiвництва клiнiкою. Тiльки наглядати i радити.

Живу не добре i не погано. Хворi - усi важкi, повторнi.

Одна операцiя показалася нудною, став робити по двi. Потiм по три. Додому приходжу пiзно ввечерi. Перерва не позначилася на операцiйнiй технiцi. Помилок не роблю, оперую швидко. Але ускладнень достатньо i лiтнього спокою наче й не було.

Смутно все це.

Бiльше нiчого не скажу про життя. Пiдходив до межi нового етапу. Попереду наука для задоволення, книги i споглядання.

Коли це писав, здавалося, усе вирiшено. А прооперуєш трьох хворих, на наступний ранок, якщо з ними все в нормi, починає брати сумнiв. "Може ще почекати з цим новим етапом?" Завтра знову три операцiї.

Так i прожив до весни 1983 року.

Вирiшили їхати на дачу прямо в квiтнi - рання весна була в тому роцi.