02.11.2009

Не стало Зiновiя Львовича Рабiновича - ветерана iз ветеранiв Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України. Пiшов з життя один iз зовсiм не багатьох учасникiв створення першого в континентальнiй Європi комп'ютера "МЭСМ", головний конструктор першого в Європi векторного комп'ютера - спецiалiзованої машини "СЭСМ".

Зiновiй Львович вiдомий в Українi й iнших країнах як провiдний вчений в областi комп'ютерної науки i технiки.

В останнi роки, незважаючи на солiдний вiк, вiн з захопленням займався проблемою штучного iнтелекту й одержав вагомi результати.

Спiвробiтники Iнституту завжди будуть пам'ятати його не тiльки як ученого, але i як добру людину, оптимiста, турботливого сiм'янина, суворого, але завжди справедливого опонента багатьох кандидатських i докторських дисертацiй.

Члени Клубу iменi М.М.Амосова при Київському будинку вчених НАН України виражають глибоке спiвчуття близьким Зiновiя Львовича i завжди будуть пам'ятати нашого дорогого одноклубника.

* * *

1942 р., жовтень, Пiвнiчно-захiдний фронт. Ясний сонячний ранок. Тиша. Немає нi пострiлiв, нi розривiв. Стоїмо бiля блiндажа - я (Б.М.Малиновський) i сержант Заєць, не передчуваючи лиха. Раптом сержант мовчки падає бiля моїх нiг. Шалена куля пробила голову наскрiзь.

Кiлька днiв назад у Будинку вчених НАН України в Клубi iменi М.М.Амосова виступав полiтолог Погребинський. Зiновiй Львович як завжди задавав питання, виступав. Нiякого лиха не очiкувалося.

Вона прийшла зовсiм зненацька, але замiсть кулi смерть вибрала жорстку аритмiю, що пiдсилилася, якою давно страждав Зiновiй Львович.

Це велика втрата для Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, для Нацiональної академiї наук України, для комп'ютерної науки.

Зiновiй Львович став першим аспiрантом С.О.Лебедєва. Пiдготував i виконав пiд його керiвництвом кандидатську дисертацiю, брав участь у створеннi "МЭСМ", був головним конструктором першого в Європi векторного процесора "СЭСМ", керував проектом "Україна", де вперше була використана машинна мова високого рiвня. Його книги присвяченi комп'ютернiй науцi були вiдомi багатьом фахiвцям.

З гордiстю розповiдав про роботу на оборонному заводi в Кiровi пiд час Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 р., де зумiв удосконалити авiацiйну апаратуру.

Вiн був свiтлою, доброю i контактною людиною.

Виражаємо глибоку скорботу в зв'язку з його кончиною i спiвчуття вiрнiй супутницi його життя - Iветi Петрiвнi i сину Сергiю.

Пам'ять про Зiновiя Львовича збережеться в наших серцях i експозицiя про його життя i дiяльнiсть як комп'ютерного пiонера з'явиться в музеї iнституту i Полiтехнiчному музеї.

Вiчна пам'ять дорогий Зiновiй Львович!