Русский
English |
Редактори попросили мене записати деякi з моїх особистих спогадiв про Андрiя Єршова. Хоча ми з Андрiєм жили на рiзних кiнцях Землi i нас роздiляло майже 12 годинних поясiв, його життя вплинуло на моє дуже позитивно.
Це почалося ще коли я був студентом останнього курсу iнституту Case Institute of Technology. Тодi тiльки з'явилася книга Андрiя "Программирующая программа для электронной вычислительной машины БЭСМ", i ми, група студентiв, змогли переконати викладача росiйської мови включити її до курсу у якостi одного з двох збiрникiв текстiв для вивчення наукової лексики. Для нас це був чудовий досвiд роботи, оскiльки багато технiчних комп'ютерних термiнiв не можна було знайти в наших словниках, i навiть викладач деякi з них ранiше узагалi не чув! (Виконаний Недлером переклад на англiйську мову тодi ще не було видано.) Ми вiдчули, що бачимо "справжню" росiйську мову в тому виглядi, у якому вона дiйсно використовується в науцi; книга нас вразила набагато бiльше, чим iнший текст, у якому говорилося про супутники i дослiдження космосу, але на дуже примiтивному рiвнi.
Ця книга не тiльки допомогла менi краще освоїти росiйську мову; з неї я довiдався цiкавi алгоритми оптимiзацiї компiлятора. Насправдi рання робота Андрiя, що послужила поштовхом до створення цiєї важливої областi комп'ютерної науки, дотепер викликає iнтерес. Його метод викладення матерiалу також виявився дуже значимим: блок-схеми, представленi вперше в його книзi, я згодом використовував для iлюстрацiї процесу виконання програми у своїй статтi Computer-drawn flow charts ("Блок-схеми, побудованi комп'ютером"), виданої в Communications of the ACM, вересень 1963, стор. 555-563) i наступної серiї книг "Мистецтво програмування".
Перша особиста зустрiч з Андрiєм вiдбулася на конференцiї робочої групи IFIP, де готувався спадкоємець мовi Algol-60. На той час я довiдався, що Андрiй незалежно вiд Джина Амдала винайшов хешировання з лiнiйним числом випробувань - важливий алгоритм, вивчення якого стало поворотним моментом мого життя, оскiльки привело мене в область алгоритмiчного аналiзу. (Див. виноску на стор. 529 у моїй книзi Sorting and Searching ("Сортування i пошук"); у росiйському перекладi ця виноска знаходиться на стор. 628). Я чув про новi методи, що входять до складу проекту мови Alpha, що вiв Андрiй. Тому я був дуже радий можливостi зустрiтися з ним особисто, тим бiльше що, як з'ясувалося, вiн вiльно володiє англiйською мовою. Ми проговорили бiля двох годин про компiлятори i мови, поки вiн копiював на ксероксi численнi документи для цiєї конференцiї.
Згодом ми змогли частiше з ним бачитися, оскiльки вiн регулярно приїжджав на зустрiчi з Джоном Маккартi в Стенфордський унiверситет. Один з таких вiзитiв став першопричиною, мабуть, самої пам'ятної для мене подiї - моєї участi в конференцiї Аlgоrуthмs in Modern Mathematics and Computer Science ("Алгоритми в сучаснiй математицi i комп'ютернiй науцi"), що вiдбулася в СРСР в Ургенчi в 1979 роцi. Ця конференцiя - паломництво вчених до святих мiсць, до мiсця народження самого поняття "алгоритм" - для мене була мрiєю, що стала дiйснiстю. Хоча ми з Андрiєм офiцiйно значилися спiвголовами конференцiї, насправдi Андрiй узяв на себе 99% роботи, у той час як я мiг вiдпочивати i насолоджуватися тим, що вiдбувається, дiзнаючись багато важливого вiд людей, з якими тут зустрiчався. Таке буває раз у життi, i я сподiваюся, що багато вчених, що працюють в областi комп'ютерних наук, зможуть прийняти участь в аналогiчнiй зустрiчi, якщо хтось надихнеться прикладом Андрiя. За цей тиждень я познайомився з ним набагато краще i був особливо уражений тим, наскiльки блискуче вiн справлявся з усiма численними ролями: керiвника конференцiї, органiзатора, фiлософа, оратора, перекладача i редактора.
У мене є чимало iнших спогадiв, у тому числi i про чудовий випадок, коли ми з дружиною зустрiли Андрiя на вечорi американської кадрилi i вiн виконував Virginia Reel i "до-сi-до", але того, що вже сказано, цiлком достатньо, щоб зрозумiти, наскiльки важливу роль у моєму життi зiграв Андрiй.
Пiд час його останнього вiзиту в Стенфорд я довiдався про величезну роботу, що вiн вiв в останнi роки життя, про революцiйнi змiни у викладаннi комп'ютерних наук мiльйонам студентiв, про що з захватом говорили в усьому свiтi. Ми усi уболiваємо про те, що життя Андрiя так швидко закiнчилося, ми захоплюємося тим, що вдалося йому зробити, i знаємо, що плоди його життя стануть джерелом знань для наступних поколiнь вчених усього свiту, якi працюють в областi комп'ютерних наук.