Iнститут зоологiї (I.З.) iм.I.I.Шмальгаузена НАН України - науково-дослiдний заклад в системi Нацiональної Академiї наук України. Основна мета роботи - одержання нових знань з рiзних дисциплiн в областi зоологiї (див. окр. статтю), контроль за станом в країнi тваринного свiту (однiєї з найважливiших складових зовнiшнього середовища), що реалiзується на шляху розробки наукових основ охорони тваринного свiту i екологiчного контролю через його монiторiнг, експертизи широкомасштабних народно-господарських проєктiв з метою мiнiмiзацiї шкоди зовнiшньому середовищу при їх реалiзацiї, пiдготовки наукових кадрiв вищої i найвищої квалiфiкацiї та експертизи їх наукового рiвня, розробки шляхiв рацiонального використання тваринних ресурсiв в умовах ресурсозберiгаючого природокористування.

Як початок наукової зоологiчної дiяльностi в структурах ВУАН слiд розглядати рiшення вiд 17 березня 1919 р. II Фiзично-математичного вiддiлу ВУАН про заснування "Комiтету для виучування фауни України" (голова - академiк ВУАН М.Ф.Кащенко).

З 1 травня того ж року при Комiтетi органiзовано Зоологiчний кабiнет, згодом перейменований на Зоологiчний музей (директор М.Ф.Кащенко, з 1926 р. -В.О.Караваєв).

Урядовою Постановою вiд 1 серпня 1930 р. створено Зообiологiчний iнститут. Крiм музею до його складу вiйшли Бiологiчний iнститут iм.Ф.З.Омельченка (колись приватна бiологiчна лабораторiя цього науковця, з 1919 р. - в складi Українськоого наукового товариства як Мiкробiологiчний iнститут, з 1921 р. вже в складi ВУАН, з 1925 р. пiд назвою Бiологiчний Iнститут), а також ряд кафедр академiчного пiдпорядкування: експериментальної зоологiї в Києвi, зоологiї в Харковi, морфологiї тварин з Приморською бiологiчною станцiєю в Одесi (обидвi останнi з чотирма секторами кожна стали фiлiями iнституту). Незабаром в зв"язку з органiзацiєю унiверситетiв в Харковi та Одесi цi фiлiї вiйшли до їх складу.

В 1933 р. в iнститутi створений сектор водних тварин (який вже наступного року був об'єднаний з Днiпровською бiологiчною станцiєю в Гiдробiологiчну станцiю АН), а в 1940 р. - вiддiл бiологiчного метода боротьби з шкiдниками сiльського та лiсного господарств, який з частиною вiддiлу екологiї створив фундамент для органiзацiї в пiслявоєннi роки Iнституту ентомологiї та фiтопатологiї (згодом Український iнститут захисту рослин). Директори I.З.: I.I.Шмальгаузен (1930-1941), Д.К.Третьяков (1944-1948), О.П.Маркевич (1948-1950), В.Г.Кас'яненко (1950-1963), П.М.Мажуга (1963-1965), I.Г.Пiдоплiчко (1965-1973), В.О.Топачевський (1973-1987), I.А.Акiмов (1987 до цього часу).

Зараз в структурi I.З.активно функцiонують 15 наукових вiддiлiв:

1. Фауни i систематики безхребетних,

2. Загальної i прикладної ентомологiї,

3. Систематики ентомофагiв та бiологiчних основ бiометоду,

4. Акарологiї,

5. Фiзiологiї поведiнки комах,

6. Екологiї комах-запилювачiв,

7. Паразитологiї,

8. Екологiчних основ боротьби з паразитозами гiдробiонтiв,

9. Фауни i систематики хребетних,

10. Екологiї, вiдтворення i охорони водних хребетних,

11. Еволюцiйної морфологiї хребетних,

12. Цитологiї i гiстогенезу,

13. Популяцiйної екологiї та бiогеографiї,

14. Монiторiнгу та охорони тваринного свiту,

15. Зоологiчних фондiв.

Головною проблемою наукових дослiджень є "Тваринний свiт: вивчення, охорона та рацiональне використання". Проводяться дослiдження з фаунiстики, систематики, фiлогенiї i еволюцiї багатьох груп тваринного свiту. Вивчаються фундаментальнi та прикладнi аспекти фiзiологiї поведiнки комах, функцiональної та еволюцiйної морфологiї, цитологiї, зоогеографiї. Дослiджуються проблеми екологiї i динамiка чисельностi видiв для розробки бiологiчних основ контролю важливих груп тварин, вивчаються проблеми таксономiї та бiологiї гельмiнтiв, їх цикли розвитку в органiзмi хазяїв та в зовнiшньому середовищi. Особлива увага придiляється проблемi рiзномаiття тваринного свiту, розробцi фундаментальних основ охорони та складання його кадастру.

З часу заснування I.З. є провiдним науковим закладом в областi зоологiї, веде широку координацiю та органiзацiю в державi дослiджень з бiльшостi провiдних зоологiчних проблем. Вiн здiйснює науковий монiторiнг стану тваринного свiту, на нього покладенi основнi експертнi функцiї з цього питання.

Провiдна роль належить його спiвробiтникам у створеннi "Червоної книги України. Тваринний свiт".

I.З. має ряд спiльних наукових тем iз зоологiчними закладами iнших країн. Наукова i науково-прикладна дiяльнiсть реалiзується через публiкацiю чисельних матерiалiв - статей, монографiй, визначникiв, методичних розробок тощо (в середньому за рiк 4-9 монографiй та 200-250 статей). Профiлюючим монографiчним серiалом є багатотомне видання "Фауна України" (вже вийшло 66 випускiв). З 1967 р. I.З. регулярно видає науковий журнал Вестник зоологии (див.окр.статтю).

Спецiалiзована наукова рада I.З. є єдиним в Українi атестацiйним органом з присудження вищих i найвищих наукових ступенiв iз спецiальностей "зоологiя", "ентомологiя", "паразитологiя".

При I.З. функцiонує вищiй в Українi координацiйний орган iз зоологiї - Наукова рада з проблеми "Рацiональне використання ресурсiв в умовах iнтенсивного природокористування". Для проведення вiдповiдних робiт є двi експериментальнi бази. I.З. є науковим куратором Чорноморського державного бiосферного заповiдника.






ABOUT THE INSTITUTE

ADMINISTRATION

DEPARTMENTS


LIST OF SPECIALISTS

COLLECTIONS

LIBRARY


"RED DATA BOOK"
OF UKRAINE

PUBLICATIONS

"VESTNIK ZOOLOGII"
CONTACTS

NEXT