Малиновський Борис Миколайович (1921-2019) - відомий в Україні і за рубежем учений - піонер обчислювальної техніки, член-кореспондент НАН України, академік Міжнародної Академії інформатизації, доктор технічних наук, професор.
Народився 24 серпня 1921 року в місті Лух (Росія). У 1939 році закінчив середню школу в місті Іваново й у цьому ж році був призваний до армії. В роки Великої Вітчизняної війни пройшов шлях від рядового артилериста до командира батареї. Брав участь у боях на Північному, Ленінградському, Західному, Північно-Західному, Центральному, 1-му Білоруському і 3-му Прибалтійському фронтах, двічі поранений.
 |
Зліва і далі:
Почесний доктор НАН України, професор Сер Моріс Уілкс (Великобританія) -
створювач першого в світі комп'ютера з програмою, яка зберігалася в пам'яті 1,
чл.кор.НАНУ, професор, д.т.н., засл.діяч науки та техніки, Борис Малиновський (Україна) -
головний конструктор першої вітчизняної цифрової напівпровідникової управляючої машини широкого призначення2,
професор Френк Ленд (Великобританія). - учасник розробки першого в світі бізнес-комп'ютера3.
Міжнародний симпозіум "Комп'ютери у Європі. Минуле, сучасне, майбутнє"
Київ, 6-9 жовтня 1998 р.
1 1949 р.- EDSAC - Electronic Delay Storage Automatic Calculator
2 1961 р. - Управляюча машина широкого призначення (УМШП) "Днепр"
3 1951 р. - LEO I - Lyons Electronic Office I
|
У 1950 році закінчив Іванівський енергетичний інститут і вступив до аспірантури Інституту електротехніки Академії наук УРСР (м. Київ). У 1953 році захистив кандидатську дисертацію, у 1964 році став доктором технічних наук. З 1954 р. - науковий співробітник у лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР, потім заступник директора з наукової роботи і керівник відділу спеціалізованих цифрових машин в Обчислювальному центрі АН УРСР (1957-1962 р.) і з 1962 р. - керівник відділення кібернетичної техніки і завідувач відділом керуючих машин в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, створеному на базі Обчислювального центра АН УРСР. У 1969 році - обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР (нині Національної академії наук України) за фахом "обчислювальна техніка". З 1986 р. по теперішній час - радник дирекції Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАНУ. Уся діяльність Б.М.Малиновського в Академії - майже 60 років - пов'язана з обчислювальною технікою, починаючи з перших років її розвитку в СРСР.
Основні роботи Б.М.Малиновського присвячені обгрунтуванню теорії проектування, практичному створенню і застосуванню цифрових обчислювальних і керуючих машин. Перша з них - розробка безлампового тригера на магнітних підсилювачах (кандидатська дисертація, 1950-1953 р.). У 1954 р. виконав наукові дослідження з використання безлампових елементів у першій в континентальній Європі електронно-обчислювальній машині "МЭСМ", розробленої під керівництвом академіка С.О.Лебедєва. У 1955 році для НДІ-5 Міністерства оборони СРСР (Москва) під керівництвом Б.М.Малиновського була спроектована перша в СРСР спеціалізована лампова машина для обробки даних радіолокаційної станції, що працює в режимі спостереження за повітряною обстановкою. Відповідно до проекту в НДІ-5 був створений макет машини. Виконана робота стала базою для наступного проектування в НДІ-5 напівпровідникового комп'ютера для обробки даних від радіолокаційних станцій у системі протиповітряної оборони СРСР.
У 1957-1958 р. для організації п/с 24 (м. Київ) під керівництвом Б.М.Малиновського була спроектована бортова цифрова напівпровідникова машина для фронтового бомбардувальника, що несе літак-снаряд, призначена для вирішення задач навігації і наведення на ціль літака-снаряда. Проект був прийнятий замовником, розроблена при цьому елементна база була використана для наступної роботи зі створення управляючої машини широкого призначення "Днепр".
З 1958 по 1962 рік Б.М.Малиновський - головний конструктор і керівник освоєння в серійне виробництво на Київському заводі обчислювальних і управляючих машин (нині "Електронмаш") першої в Радянському Союзі напівпровідникової управляючої машини широкого призначення "Днепр". У наступні 5 років - ініціатор і керівник робіт зі створення цілого ряду піонерських цифрових управляючих систем на базі управляючої машини широкого призначення "Днепр" у промисловості, енергетиці, унікальному фізичному експерименті й ін. Багато машин, з 500 випущених за десять років, успішно використовувалися в унікальних системах спеціального призначення. Для поширення отриманого досвіду застосування машини Б.М.Малиновський ініціював створення журналу "Управляющие системы и машины", що видається і донині.
У 1964 р. на основі виконаних робіт Б.М.Малиновський захистив докторську дисертацію "Розробка і застосування управляючої машини широкого призначення "Днепр". Ідея широкого призначення управляючої машини була висловлена В.М.Глушковим у 1957 році. Визначальну роль Б.М.Малиновського в розробці машини він підкреслив на захисті докторської дисертації Б.М.Малиновського: "У відгуку про роботу професора Темникова підкреслювалася моя заслуга в розробці машини. Тому я хочу насамперед сказати, що, формально ми вдвох з Борисом Миколайовичем керували цією темою, але фактично дев'ять десятих (якщо не більше) роботи, особливо на заключному етапі, виконано Борисом Миколайовичем. Тому все те гарне, що тут говориться на адресу машини "Днепр", можна з повним правом приписати насамперед йому.
...Кібернетика починається там, де закінчуються розмови і починається справа. У цьому значенні робота Б.М.Малиновського в дуже великому ступені сприяє тому, щоб кібернетика дійсно стала на службу нашому народному господарству, на службу нашому народу.
...На самому початку, коли така розробка була розпочата, говорили, що тут порівняно невеликий колектив, що не мав - за невеликим винятком - досвіду проектування електронних обчислювальних машин, і він просто не здатний справитися з такою задачею. Вказували на приклади різних організацій, де створенням машин займалися колективи в півтори-дві тисячі чоловік, де були могутні підсобні підприємства. І проте ця робота була виконана порівняно маленьким колективом.
...Поза всяким сумнівом, така робота, як ця, величезна за своїм народногосподарським значенням, важлива і дуже глибока за своїм науковим рівнем і разом з тим вимагала дійсно колосальних зусиль і напруги, заслуговує самої високої оцінки у всіх відношеннях, зокрема - присудження її автору і керівнику ученого ступеня доктора технічних наук".
Розробка і застосування управляючої машини широкого призначення "Днепр", завдяки зусиллям Б.М.Малиновського, сприяли становленню в Україні наукової школи в області цифрової управляючої (кібернетичної) техніки.
У 1967-1973 роках Б.М.Малиновський був головним конструктором першої в Україні міні-ЕОМ "М-180", призначеної для систем автоматизації масового наукового лабораторного експерименту і керівником робіт з її застосування. Будучи головою ради по автоматизації наукових досліджень при Президії Академії наук УРСР (1969-1979), він активно сприяв розвитку робіт у цьому напрямку. До середини 70-х років в Академії наук УРСР завдяки активній участі багатьох інститутів було створено близько 100 цифрових систем автоматизації лабораторного експерименту в тому числі з використанням ЕОМ "М-180".
У 1973-1986 роках Б.М.Малиновський брав участь у розробці перших у СРСР мікро-комп'ютерів широкого призначення ("Электроника С5", разом з Ленінградським КТБ "Світлана" МЕП, "Нейрон", разом з Київським НВО ім. С.П.Корольова), а також у розробці сигнальних процесорів для наземних і бортових цифрових систем зв'язку нового покоління. В ці роки відповідно до угоди Мінпромзв'язку СРСР з Інститутом кібернетики імені В.М.Глушкова Б.М.Малиновський провів велику роботу по науково-методичному керівництву масовою комп'ютеризацією галузі промисловості засобів зв'язку СРСР на базі засобів мікропроцесорної техніки.
Б.М.Малиновський учасник і організатор ряду конференцій і симпозіумів по проектуванню і використанню засобів обчислювальної техніки і застосуванню її для автоматизації технологічних процесів і наукових досліджень.
У 1998 р. під його керівництвом пройшов Міжнародний симпозіум "Комп'ютери в Європі. Минуле, сучасне та майбутнє." за участю учених ряду країн Європи, у тому числі патріарха обчислювальної техніки Моріса Уілкса (Великобританія).
В 1993 році Б.М.Малиновський організував Фонд історії та розвитку комп'ютерної науки і техніки. Під його керівництвом був створений сайт з історії обчислювальної техніки в Україні і кімната-музей "Як це починалося" в Будинку вчених НАН України. Із 2002 року Б.М.Малиновський - Голова Ради Київського Будинку вчених НАН Украіни.
Б.М.Малиновський автор і співавтор понад 200 наукових праць і винаходів в області комп'ютерної науки і техніки, у тому числі основних монографій: "Цифровые управляющие машины и автоматизация производства" (1963), "Управляющая машина широкого назначения Днепр" (1964), "Основы проектирования управляющих машин промышленного назначения" (1969), "Введение в кибернетическую технику. Параллельные структуры и методы" (1989), "Матеріали про створення першої в континентальній Європі електронної обчислювальної машини" (2002), "Анализ и синтез мини-ЭВМ" (1976),
"Справочник по цифровой вычислительной технике" (1974) та ін. В останні роки вчений написав перші в Україні і Росії монографії по історії обчислювальної техніки: "Академик С.Лебедев" (1992), "Академик В.Глушков" (1993), "Історія обчислювальної техніки в особах" (1995), "Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине" (1998), "Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні" (2001, перевидання 2004), "Нет ничего дороже" (2005), "Хранить вечно" (2007, українською, російською, англійською мовами), "Документальная трилогия" (2011), "Маленькие рассказы о больших ученых" (2013), "Башир Рамеев. От Урала до "Уралов"" (2014).
Темі Великої Вітчизняної війни присвятив книги "Путь солдата" (1984) і "Долю свою не вибирали" (1991), "Через вогонь, воду і мідні труби" (2016), "Рассказы о войне" (2017), "Обличчя війни. 1941-1945" (2020).
Був створений фільм "Борис та Лев Малиновські" в рамках проекту ТРК "Глас" Рідні люди. Режисери Олександр Тарасенко та Юлія Руденко. 2011 рік
Режисер Бебешко Жанна Іванівна підготувала передачу про Бориса Миколайовича Малиновського, члена-кореспондента НАНУ, який солдатом пройшов страшними дорогами Великої Вітчизняної війни від першого дня і до Перемоги 1945 року.
Б.М.Малиновський підготував 10 докторів і понад 40 кандидатів наук, організував активно діючий Благодійний фонд історії і розвитку комп'ютерної науки і техніки при Київському Будинку вчених НАН України.
Б.М.Малиновський двічі лауреат Державної премії України, премій Президії Національної академії наук України імені С.О.Лебедєва та імені В.М.Глушкова, премії імені В.І.Вернадського. Він заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджений орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни І і ІІ ступеня, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, медалями "За бойові заслуги", "За оборону Москви", "За перемогу над Німеччиною", відзначений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР і Почесною грамотою Верховної Ради України.
На жаль, 13 листопада 2019 року Борис Миколайович Малиновський пішов з життя, але пам'ять про нього залишиться на довгі роки в серцях рідних і близьких, друзів-товаришів, учнів і всіх, хто мав щастя з ним працювати і жити...
Комп'ютери, в розробці яких брав участь Б.М.Малиновський:
Проект лампової ЕОМ для первинної обробки даних з РЛС (1957 р.)
Проект напівпроводникової бортової ЕОМ фронтового бомбардувальника (1958 р.)
Сімейство мікро-комп'ютерів ЕОМ "Нейрон"
Публікації Б.М.Малиновського про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 рр.:
"Путь солдата" К: Радянський письменник, 1984. -192 с. (Серія "Звитяга")
Додаткова інформація про Б.М.Малиновського: