"...Базовими виробництвами на Лисичанськом хімічному комбінаті були виробництво аміаку й азотної кислоти. Дослідженням цих двох об'єктів на предмет ефективності автоматизації і використання обчислювальної техніки (яку ще необхідно створити!) і займалися співробітники філії СКБ-245.

Головна увага була приділена виробництву аміаку, що являє ланцюжок великих взаємозалежних цехів - від виробництва синтезу-газу, його наступного очищення і синтезу з цього газу аміаку в колонах високого тиску... Якщо врахувати, що метан і кисень при визначених співвідношеннях утворюють вибухову суміш, то неминуче виникала задача надійного керування і захисту від можливої аварії. Саме для цього об'єкта було вирішено створити інформаційно-керуючу систему, що одержала назву "Автодиспетчер".

Співробітники філії почали дослідження основних технологічних процесів аміачного виробництва, у тому числі їхню алгоритмізацію, вибір способів керування, визначення вимог до технічних засобів системи. У цей час філія СКБ-245 була перетворена у Лисичанську філію Київського Інституту автоматики ЛФІА, якою лишалася формально до 1963 р. - коли була перетворена у Сєверодонецький науково-дослідний інститут керуючих обчислювальних машин (НДІКОМ). У цей час у ньому вже працювало понад 600 чоловік. Багаторазові передачі філії з однієї організації в іншу, природно, заважали роботі, але постійна підтримка керівництва хімічного комбінату дозволила колективу в ці роки активно працювати по створенню системи "Автодиспетчер"..."