"БЭСМ-6" - шедевр творчості колективу Інституту точної механіки і обчислювальної техніки (ІТМ і ОТ) АН СРСР, перша супер-ЕОМ другого покоління.

Після завершення робіт по ламповим машинам "БЭСМ-2" та ЕОМ "М-20" почалося проектування напівпровідникової "БЭСМ-6" - шедевра творчості колективу ІТМ і ОТ АН СРСР, першої супер-ЕОМ другого покоління. С.О.Лебедєву - головному конструктору "БЭСМ-6" - активно допомагали його учні, що стали заступниками і виросли до цього часу у відомих молодих учених, - В.А.Мельников і Л.Н.Корольов.

Було старанно вивчено і проаналізовано світовий досвід проектування ЕОМ надвисокої продуктивності. Усе, що відповідало задачам, поставленим під час розробки машини, було взято на озброєння. З ініціативи і при активній участі Лебедєва було проведено математичне моделювання майбутньої машини. Виходячи з накресленого для неї комплексу задач визначений склад пристроїв, їхні внутрішні зв'язки, система команд, старанно відпрацьовані напівпровідникові елементи.

В результаті з'явилася оригінальна і зручна для програмування система команд, проста внутрішня структурна організація "БЭСМ-6", надійна система елементів і конструкція, що спрощує технічне обслуговування. Такий підхід до розв'язання складних технічних задач не загубив свого значення і зараз. Його можна сформулювати як принцип обгрунтованості прийнятих рішень, якому С.О.Лебедєв слідував усе життя.

"БЭСМ-6" стала першою вітчизняною обчислювальною машиною, що була прийнята Державною комісією з повним математичним забезпеченням. У його створенні брали участь багато провідних спеціалістів країни. Лебедєв одним із перших зрозумів величезне значення спільної роботи математиків та інженерів у створенні обчислювальних систем. Значення цього стає очевидним, коли розробка ефективної обчислювальної техніки переростає з проблеми інженерно-технологічної в проблему математичну, що можна вирішити тільки спільними зусиллями інженерів та математиків.

Нарешті - і це теж важливо, - усі схеми "БЭСМ-6" з ініціативи С.О.Лебедєва були записані формулами булевої алгебри. Це відкрило широкі можливості для автоматизації проектування та підготовки монтажної і виробничої документації. Вона видавалася на завод у вигляді таблиць, отриманих на "БЭСМ-2", де здійснювалося і моделювання структурних схем. Надалі система проектування була істотно удосконалена, завдяки роботам Г.Г.Рябова (система "Пульс").

Основні принципові особливості "БЭСМ-6": магістральний, або, як у 1964 р. назвав його С.О.Лебедєв, водопровідний принцип організації керування; із його допомогою потоки команд і операндів опрацьовуються паралельно (до восьми машинних команд на різноманітних стадіях); використання асоціативної пам'яті на надшвидких регістрах, що скоротило кількість звернень до феритної пам'яті, дозволило здійснити локальну оптимізацію обчислень у динаміку розрахунку; розшарування оперативної пам'яті на автономні модулі, що дало можливість одночасно звертатися до блоків пам'яті по кількох напрямках; багатопрограмний режим роботи для одночасного розв'язання кількох задач із заданими пріоритетами; апаратний механізм перетворення математичної адреси у фізичну, що дало можливість динамічно розподіляти оперативну пам'ять у процесі обчислень засобами операційної системи; принцип поаркушної організації пам'яті і розроблені на його основі механізми захисту по числах та командах; розвинена система переривання, необхідний для автоматичного переходу з розв'язання однієї задачі на другу, звернення до зовнішніх пристроїв, контролю їхньої роботи.

У електронних схемах "БЭСМ-6" використано 60 тис. транзисторів і 180 тис. напівпровідників-діодів. Елементна база "БЭСМ-6" в ті часи була цілком новою, у ній були закладені основи схемотехніки ЕОМ третього та четвертого поколінь. Принцип поділу складної машинної логіки, побудованої на діодних блоках, від однотипної підсилювальної частини на транзисторах забезпечили простоту виготовлення і надійність роботи. Середня швидкодія машини досягла 1 млн. операцій за секунду.

Макет "БЭСМ-6" було запущенл у дослідну експлуатацію в 1965 р., а вже в середині 1967 р. перший зразок машини був пред'явлений на іспити. Тоді ж були виготовлені три серійних зразки. Завдяки спільній роботі з заводом-виробником фактично не треба було часу на доведення машини і підготовку її до серійного виробництва.

Державна комісія під головуванням М.В.Келдиша, у той час президента Академії наук СРСР, що приймала "БЭСМ-6", дала машині високу оцінку.

На основі "БЭСМ-6" були створені центри колективного користування, системи керування в реальному масштабі часу, координаційно-обчислювальні системи телеобробки і т.ін. Вона використовувалася для моделювання складних фізичних процесів та процесів керування, а також у системах проектування для розробки математичного забезпечення нових ЕОМ. Прийняті при її створенні принципові технічні рішення забезпечили їй завидне довголіття: "БЭСМ-6" випускалася промисловістю 17 років! Машини знайшла заслужену любов користувачів і в 70-х роках складали основу парку високопродуктивних ЕОМ.

Під час радянсько-американського космічного польоту "Союз-Аполлон" керування здійснювалося новим обчислювальним комплексом, до складу якого входили "БЭСМ-6" та інші потужні обчислювальні машини вітчизняного виробництва, розроблені учнями С.О.Лебедєва. Якщо раніше сеанс опрацювання телеметричної інформації тривав біля півгодини, то на новому комплексі це робилося за одну хвилину, вся інформація опрацьовувалася майже на півгодини раніше, ніж у колег в США.

Це був справжній тріумф С.О.Лебедєва, його учнів, його школи, що створили першокласну ЕОМ, спроможну суперничати з кращими комп'ютерами світу!

Основні учасники розробки "БЭСМ-6" (С.О.Лебедєв, В.А.Мельников, Л.Н.Корольов, Л.А.Зак, В.Н.Лаут, А.А.Соколов, В.И.Смирнов, А.Н.Томілін, М.В.Тяпкін) одержали Державну премію.