English    Русский

Ілюстрації. Література. Додаткові матеріали Перелік друкованих робіт академіка АН СРСР В.М.Глушкова.Російською мовою Комп'ютери. Периферійні прилади. Мережі. Використання комп'ютерів в системах Віктор Михайлович Глушков. Життя та творчість. Зміст Віктор Глушков - основоположник інформаційних технологій в Україні та колишньому СРСР

Віктор Михайлович Глушков.
Життя та творчість.
Із книжок Б.М.Малиновського.
В них використані розповіді самого В.М.Глушкова.
Коментарі Б.М.Малиновського подані курсивом.

"Кінцева мета - автоматизована система розвитку науки і техніки в цілому"

"Навряд чи можна сумніватися, що у майбутньому значна частина закономірностей навколишнього світу буде пізнаватися і використовуватися автоматичними помічниками людини. Але настільки ж безсумнівно і те, що все найбільш важливе у процесах мислення і пізнання завжди буде долею людини. Справедливість цього висновку обумовлена історично.

...Людство не являє собою просту суму людей. Інтелектуальна і фізична потужність людства визначається не лише сумою людських м'язів і мозку, але і всіма створеними ним матеріальними і духовними цінностями. У цьому розумінні ніяка машина і ніяка сукупність машин, будучи в кінцевому рахунку продуктом колективної діяльності людей, не можуть бути "розумніші" людства у цілому, тому що при такому порівнянні на одну чашу терезів кладеться машина, а на другу - усе людство разом із створеною ним технікою, що включає, зрозуміло, і розглянуту машину.

Слід зазначити також, що людині історично завжди буде належати остаточна оцінка інтелектуальних, так само як і матеріальних, цінностей, у тому числі і тих цінностей, що створюються машинами, так що і у цьому розумінні машина ніколи не зможе перевершити людини.

Таким чином, можна зробити висновок, що у чисто інформаційному плані кібернетичні машини не тільки можуть, але і обов'язково повинні перевершити людей, а у ряді, поки ще вузьких областей, вони роблять це вже сьогодні. Але у плані соціально-історичному ці машини є і завжди залишаються не більше ніж помічниками і знаряддями людини". (В.М.Глушков. Мислення і кібернетика//Пит. філософії. -- 1963. №1).


Автоматизація наукових досліджень починалася з автоматизації вимірювань і обробки отриманої інформації. Це ми робили ще на початку 1960-х років: на відстані обробляли дані, що надходили з Атлантичного океану. Наявність управляючого комп'ютера "Дніпро" із пристроєм зв'язку з об'єктом (ПЗО) дозволило нам раніше американців здійснити автоматизацію експерименту в Академії наук України. Американці використовували для цієї мети "КАМАК" - більш досконалі технічні засоби, створені у 1967 році, тоді як ПЗО "Дніпро" було розроблено у 1961 р. Головою Ради з автоматизації наукових досліджень, організованої у 1972 р. при Президії АН України, було призначено Б.М.Малиновського. Я як віце-президент був куратором цієї Ради, а також Ради з обчислювальної техніки, керованої А.О.Стогнієм, і Ради по АСК (автоматизованим системам керування) президії, яку очолював B.C.Михалевич.

Було вирішено силами академічних інститутів розробити автоматизовані проблемно-орієнтовані лабораторії АПОЛ, що включають комплекс вимірювальних засобів, ЕОМ і програми обробки вимірювань. Зараз один завод випускає рентгенівські апарати, інший - спектроаналізатори, третій - обчислювальну машину, четвертий - "КАМАК" і т.ін. Це, звичайно, не індустріальний підхід, і такими темпами ми науку не автоматизуємо до кінця XXІ століття. Ми намітили п'ять-шість АПОЛ, готуємо необхідну технічну документацію і вирішуємо питання про серійне виробництво. Зокрема мова йде про лабораторію для рентгеноструктурного аналізу, лабораторії масc-спектрографії і ще про цілий ряд лабораторій, що використовуються у хімії, фізиці та біології. Є домовленість із заводом "Точелектроприлад", що вони візьмуть на себе випуск таких лабораторій. Тоді Академія наук, замовивши їх, буде робити лише шеф монтаж. Звичайно, для якого-небудь унікального експерименту установку доведеться зібрати самим вченим. Але це повинно бути виключенням, а не правилом. А правилом повинно бути здійснення промисловістю шеф монтажу. Малиновського це відразу захопило, і він включився в роботу, а працювати він уміє, треба віддати йому належне.

У програмно-технічних комплексах і проблемних лабораторіях повинні зайняти і займають своє місце мікрокомп'ютери. Частина обробки даних експерименту повинна робитися на місці за допомогою вбудованого у прилад мікрокомп'ютера, інша - на міні-комп'ютері, і лише у разі потреби можна виходити на великий комп'ютер. Наприклад, для обробки результатів складних ядерних експериментів ми підключаємо машину "БЭСМ-6" (або ЄС-1060) на нашому Обчислювальному центрі через радіоканал шириною 96 Кгц, а поруч з експериментальною установкою знаходиться міні-комп'ютер, що обробляє результати експериментів.

Більшість експериментів не обмежується збором і обробкою даних. Найбільш важкою частиною є настроювання експериментальної установки. Наприклад, для термоядерного лазерного реактора, що розробляє академік Н.Г.Басов, результати експерименту обробляються на ЕОМ за добу, а на настроювання установки витрачається півроку, оскільки воно повинно бути дуже точним. Тому важливо вирішити і таке завдання, як комп'ютерне настроювання приладів. Для цього варто застосовувати роботи, що також повинні входити у програмно-технічний комплекс. Тому що, коли робиться рентгеноструктурний аналіз кристалу, то кристал варто повертати, змінювати його положення стосовно пучка рентгенівського випромінювання, переміщати і т.ін. Це все досить довго робить експериментатор. А у майбутньому на програмно-технічному комплексі такі операції повинні виконуватися автоматично. У противному випадку, якщо обробка результатів займає половину часу, то ні при якій автоматизації ми не можемо прискорити експеримент більше ніж удвічі. На жаль, багато хто цього не розуміє. Не розуміють як завжди тому, що американці до цього тільки доходять. Вони почнуть розуміти через п'ять-вісім років після того, як це з'явиться у США, такий у них стиль роботи.

Зусиллями наших інженерів у Інституті проблем міцності АН України автоматизовані випробування на механічну втому: тут буде створена перша проблемно-орієнтована лабораторія для багатьох механічних випробувань. В Інституті геології і геофізики, а також у Інституті проблем онкології АН України ми також зробили ряд робіт.

З автоматизацією фізичних досліджень тісно зв'язана автоматизація випробувань складних промислових об'єктів. Цим займаються В.І.Скурихін і А.Г.Корнієнко. Корнієнко робить роботу для флоту, а Скурихін, А.О.Морозов і П.М.Сіверський - для авіації. Коли президент АН СРСР А.П.Александров наші результати побачив, він спочатку не повірив. Довелося показати систему, розроблену Корнієнко, установлену на одному з кораблів, яка має 1200 каналів знімання інформації.

У підготовленій всесоюзній цільовій програмі з автоматизації наукових досліджень, випробувань складних об'єктів і автоматизації проектно-конструкторських робіт наш інститут офіційно намічається головним. Постанова ще не була затверджена, коли я ліг у лікарню. (Пізніше вона вийшла). Є ще один напрямок у цій роботі, що наближається до роботів. Зараз складання та укріплення датчиків робиться вручну. Потрібний ще такий мікроробот, що міг би все це робити. Таке завдання поставлене мною на майбутнє. Тут необмежений простір для досліджень, тому що у якості кінцевої мети бачиться автоматизована система розвитку науки і техніки у цілому, коли ЕОМ самі роблять експерименти, настроюють експериментальну установку, можуть спроектувати нову, одержують результати, обробляють їх, будують теорії, перевіряють правильність старих теорій і, у разі потреби, виходять на побудову нових.

У майбутньому мислиться розробка алгоритмів дедуктивних побудов, щоб машина не лише обробляла результати, але і перевіряла гіпотези і будувала на основі цього теорії, тобто видавала готову друковану продукцію спочатку у діалоговому режимі, а потім і самостійно. Така подальша програма робіт у галузі автоматизації наукових досліджень.


Віктор Михайлович Глушков. Життя та творчість. Зміст    Перехід до інформаційного суспільства XXI сторіччя