English    Русский


Ілюстрації. Література. Додаткові матеріали Перелік друкованих робіт академіка АН СРСР В.М.Глушкова.Російською мовою Комп'ютери. Перефірійні прилади. Мережі. Використання комп'ютерів в системах Віктор Михайлович Глушков. Життя та творчість. Зміст В.М.Глушков - основоположник інформаційних технологій в Україні та колишньому СРСР

ВIКТОР МИХАЙЛОВИЧ ГЛУШКОВ


В.С.Михалевич, Ю.В.Капітонова
З передмови до вибраних наукових праць В.М.Глушкова в 3-х томах, виданих у 1990 р.


Академік В.М.Глушков належить до плеяди видатних учених нашого часу. Він є самобутнім дослідником, автором численних робіт з теорії автоматів, сучасної алгебри, штучного інтелекту, системного аналізу, макромоделям економіки й ін. В.М.Глушков - один із зачинателів упровадження кібернетики в народне господарство. У його роботах міститься найцінніша інформація про розвиток, досягнення і помилки вітчизняної кібернетики й обчислювальної техніки.

В.М.Глушков народився 24 серпня 1923 р. у м.Ростові-на-Дону в родині службовців. У 1941 р. успішно закінчив школу в м.Шахти.

В.М.Глушков одержав вищу математичну освіту в Ростовському університеті (1947-1948 рр.) і Новочеркаському політехнічному інституті (1943-1948 рр.). З жовтня 1948 р. викладав в Уральськом лісотехнічному інституті (м. Свердловськ) і вів інтенсивну науково-дослідну роботу. Його вчителями були С.Н.Черников і А.Г.Курош - видатні алгебраїсти нашої країни. У жовтні 1951 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему "Локально нильпотентные группы без кручения с условием обрыва некоторых цепей подгрупп", а в грудні 1955 р. після закінчення однорічної докторантури Московського держуніверситету - докторську на тему "Топологические локально нильпотентные группы". Його перші наукові праці відносяться до області сучасної алгебри, у якій він домігся фундаментальних результатів. Виконавши наукові дослідження для докторської дисертації за рішенням узагальненої п'ятої проблеми Гільберта, Віктор Михайлович став у ряд провідних алгебраїстів нашої країни, і його алгебраїчні дослідження продовжувалися багатьма вченими як у нас у країні, так і за рубежем.

1955 року В.М.Глушков був обраний членом Московського математичного товариства.

Із серпня 1956 р. за запрошенням академіка АН УРСР Б.В.Гнеденко він почав працювати в Інституті математики АН УРСР завідувачем лабораторією обчислювальної техніки і математики. З цього моменту вся його діяльність нерозривно пов'язана з Академією наук Української РСР. Тут у грудні 1957 р. керована їм лабораторія була перетворена в Обчислювальний центр Академії наук УРСР із правами науково-дослідного інституту. Віктор Михайлович став його директором і завідувачем відділом теорії цифрових автоматів. Він розробив широку програму наукових досліджень, що під його керівництвом успішно виконувалася і забезпечувала разюче швидке нагромадження наукових результатів і ріст наукового колективу, успішне впровадження його розробок у народне господарство. Для вітчизняної науки кінця 50-х і початку 60-х рр. ХХ століття характерне зростання ролі прикладної математики і кібернетики. Саме в цей період В.М.Глушков тісно зв'язав свої творчі інтереси з розробкою теоретичних основ кібернетики та обчислювальної техніки. З 1957 р. він провадив дослідження в області теорії автоматів і проектування обчислювальних машин, що привело до створення загальної теорії цифрових автоматів, в основі якої лежить поняття цифрового автомата як пристрою для перетворення дискретної інформації, досліджуються способи завдання автоматів, їх властивості і вивчаються методи рішення задач аналізу, синтезу й оптимізації автоматів. На початку 60-х рр. їм фактично була створена нова наукова дисципліна - теорія цифрових автоматів, що мала першорядне значення для синтезу кібернетичних систем і електронних обчислювальних машин. У 1962 р. вийшла у світ монографія В.М.Глушкова "Синтез цифровых автоматов". Головним результатом цієї роботи було створення методики синтезу цифрових автоматів, розробка формального математичного апарату, що дало можливість широкому колу розроблювачів ефективно застосовувати абстрактно-автоматні й інші алгебраїчні методи рішення задач проектування пристроїв обчислювальної техніки. Їм виконані не тільки глибокі теоретичні узагальнення, але і запропонована струнка і строга методологія побудови кібернетичних пристроїв.

У листопаду 1958 р. В.М.Глушкова обирають членом кореспондентом АН УРСР за фахом "Алгебра". У період 1960-1963 рр. їм були написані книги "Теория алгоритмов", "Синтез цифровых автоматов", "Введение в теорию самосовершенствующихся систем", "Вычислительная машина "Киев", "ЭЦМ "Проминь" (Останні дві книги написані в співавторстві.)

З 1961 р. В.М.Глушков - член Комітету з Ленінських премій в області науки і техніки при Раді Міністрів СРСР. У травні того ж року він був обраний академіком АН УРСР за фахом "Обчислювальна математика і техніка".

Надаючи велике значення подальшому розгортанню досліджень в області теоретичної, технічної, економічної, біологічної кібернетики й обчислювальної техніки, у 1961 р. Президія АН УРСР видає Постанову про перетворення ОЦ АН УРСР в Інститут кібернетики АН УРСР, що став згодом великим науковим центром і що зайняв лідируючі позиції по ряду найбільших напрямків кібернетики й обчислювальної техніки; директором і завідувачем відділом теорії цифрових автоматів був затверджений В.М.Глушков. У тому ж 1962 р. його обрали віце-президентом АН УРСР і затвердили головою Наукової ради по проблемі "Кібернетика" при Президії АН УРСР. У 1963 р. В.М.Глушков затверджений головою Міжвідомчої наукової ради по впровадженню обчислювальної техніки й економіко-математичних методів у народне господарство СРСР при Державному комітеті Ради Міністрів СРСР по науці та техніці.

У 1964 р. вийшла у світ монографія "Введение в кибернетику", що зіграла велику роль у привертанні уваги дослідників до проблем кібернетики й обчислювальної техніки. За цикл робіт в області теорії автоматів і теоретичної кібернетики В.М.Глушкову присуджена Ленінська премія. У цьому ж році він стає дійсним членом (академіком) Академії наук СРСР. В.М.Глушков, як директор інституту, дуже піклувався про професійний рівень своїх співробітників.

Йому вдалося залучити до наукових досліджень з кібернетики дуже здібних, талановитих і енергійних учених, як молодих, так і людей з великим досвідом наукової праці, що привело до утворення науково-дослідного колективу, здатного виконати ряд найважливіших робіт, що принесли світову популярність Інституту кібернетики АН УРСР.

У 1965 р. почав видаватися Всесоюзний науково-теоретичний журнал "Кибернетика" творцем якого і головним редактором до кінця життя був В.М.Глушков. На конгресі в Нью-Йорку, а пізніше також і в місті Единбурзі (Англія) Віктора Михайловича обирають членом Програмного комітету Міжнародної Федерації з переробки інформації (ІFІP). Тут він очолює напрямок "Застосування ЕОМ у природничих науках, техніці, лінгвістиці і бібліотечних науках. Штучний інтелект". А на конгресі (ІFІP), що проходив у 1971 р. у югославському місті Любляна, Віктор Михайлович був обраний головою Програмного комітету конгресу. Він був також членом Програмного комітету конгресу ІFІP, що проходив в Стокгольмі в 1974 р.

В.М.Глушков є одним з ініціаторів створення факультетів і кафедр кібернетики у вузах. У 1966 р. у Київському університеті був організований факультет кібернетики. Кафедрою теоретичної кібернетики керував В.М.Глушков.

Під керівництвом Віктора Михайловича в 1966 р. в Інституті кібернетики АН УРСР була завершена розробка технічного проекту великої ЕОМ "Україна", що передбачив багато ідей американських великих ЕОМ 70-х рр. ХХ століття. На жаль, за браком коштів цей проект не був реалізований.

В.М.Глушков багато сил витратив на реалізацію ідей, пов'язаних зі створенням формальних методів проектування ЕОМ, завдяки чому цей процес можна було прискорювати за рахунок використання ЭОМ.

За цикл робіт з теоретичної кібернетики, присвячених формальним методам проектування ЕОМ, у 1967 р. В.М.Глушкову присуджена премія ім. Н.М.Крилова.

Широку популярність одержали його праці в області соціальних і філософських проблем кібернетики, керування науково-технічним прогресом.

В.М.Глушков уніс великий вклад у формування ідей створення автоматизованих систем керування. Разом зі своїми учнями і соратниками він виконував розробку спеціальних технічних і математичних засобів для керування низкою технологічних процесів у металургійній, хімічній і суднобудівній промисловості, мікроелектроніці, розробляв методи і засоби організаційного керування. Так, у 1967 р. здана в експлуатацію і рекомендована до масового тиражування перша в країні автоматизована система керування підприємством з масовим характером виробництва "Львів". На цій системі були відпрацьовані багато принципів, покладені в основу автоматизованих систем керування інших типів. У 1970 р. Вікторові Михайловичу (у колективі авторів) присуджена Державна премія УРСР за цю розробку. У 1967 р. при Інституті кібернетики АН УРСР була організована кафедра теоретичної кібернетики і методів оптимального керування Московського фізико-технічного інституту, завідувачем якої став В.М.Глушков. У тому ж році розпочато будівництво нового комплексу будинків Інституту кібернетики АН УРСР у "Теремках".

За досягнуті успіхи в розвитку радянської науки і впровадження результатів досліджень у народне господарство В.М.Глушков нагороджений орденом Леніна.

1968 р. характерний для Віктора Михайловича подальшими творчими роботами і досягненнями. Ще в 1961-1962 рр. В.М.Глушков почав стимулювати роботи зі створення ЕОМ з інтерпретацією мов високого рівня. Тут уже йшла мова про проект "Україна". Одночасно велася розробка ЕОМ "МИР-1", що була здана в серійне виробництво і стала початком серії такого роду ЕОМ. Були розроблені ЕОМ "МИР-2", "МИР-3". У той період ці машини були самими масовими у своєму класі і дуже улюбленими користувачами, оскільки в них були реалізовані аналітичні перетворення, що дозволяють істотно прискорити рішення науково-технічних задач. За розробку принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення, впроваджених в обчислювальну машину "МИР", В.М.Глушков на чолі авторського колективу визнаний гідним Державної премії СРСР.

Вікторові Михайловичу Глушкову були притаманні широта наукових інтересів, новаторство, наукова інтуїція. У ньому гармонійно поєднувалися талант ученого теоретика з неабиякими здібностями організатора впроваджень досягнень науки в народне господарство. Не обмежуючись вузькими рамками окремих теорій і напрямків, він енергійно і з ентузіазмом брався за мало досліджені проблеми, знаходив оригінальні рішення. Ще на початку 60-х років сформулював і почав пропагувати ідею об'єднання АСУ різних ланок і рівнів у загальнодержавну автоматизовану систему "ОГАС" (російською мовою - общегосударственная автоматизированная система). З його ініціативи і під його керівництвом комісією Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки був розроблений передескізний проект "Єдиної державної мережі обчислювальних центрів", що став основою сучасних уявлень про "ОГАС"; необхідність створення "ОГАС" відбита в директивах XXІV з'їзду КПРС. З цією задачею пов'язані теоретичні дослідження В.М.Глушкова в області макроекономіки.

У 1969 р. за великі успіхи в розвитку науки і підготовці наукових кадрів Інститут кібернетики АН УРСР нагороджений орденом Леніна, Вікторові Михайловичу Глушкову привласнене звання Героя Соціалістичної праці з врученням йому ордена Леніна і Золотої медалі "Серп і Молот".

Віктор Михайлович Глушков постійно і гостро відчував потреби практики в наукових узагальненнях і нових методах. У 60-х рр. він сформулював і потім активно проводив у життя програму робіт з автоматизації проектування електронних цифрових обчислювальних машин - ЕЦОМ. Основним результатом робіт цього напрямку було створення практичної методики проектування ЕОМ, що включає поняття єдності опису даних про машину на всіх етапах її проектування, що дає можливість вирішувати надскладні задачі автоматичного внесення змін у проект і формалізацію засобів спілкування між різними розроблювачами проекту. Дослідження потребували серії експериментів на ЕОМ. Розроблені системи математичного забезпечення, здатного задовольнити потреби автоматизації проектування, пройшли складний шлях від програми обсягом у 3000 команд до системи "Проект" у 2 млн. команд (від автоматичного синтезу цифрового автомата зі схемою в сотню елементів до схеми ЕЦОМ середнього класу в сотні тисяч елементів).

У творчій спадщині В.М.Глушкова значне місце займають дослідування в області штучного інтелекту. Тут об'єктом спостереження і вивчення є, з одного боку, кібернетичні пристрої, а з іншого боку - людина, його розумовий апарат. Основні зусилля концентруються на питаннях розробки теорії дискретних систем, що самоорганізуються, автоматизації обчислювальної, розумової діяльності людини, підвищення інтелектуальних можливостей машин, розробки теорії дедуктивних побудов у математиці, теорії розпізнавання образів.

У 1970 р, Віктор Михайлович був обраний іноземним членом Німецької академії натуралістів "Леопольдина".

У 1972 р. вийшла у світ монографія В.М.Глушкова "Введение в АСУ", що відбила досягнення наукових досліджень у цій області. Поряд з повним аналізом найважливіших типів задач керування економічними об'єктами в монографії викладені основні принципи побудови автоматизованих систем організаційного керування.

З 1972 р. почав видаватися всесоюзний науково-виробничий журнал "Управляющие системы и машины", головним редактором якого став Віктор Михайлович.

З 1973 р. Віктор Михайлович очолював Наукову раду по обчислювальній техніці і системам керування Державного комітету Ради Міністрів СРСР і Президії АН СРСР. Він вів велику дослідницьку роботу в області аналізу економіки і використання в цій області обчислювальної техніки, виконуючи доручення урядів соціалістичних країн (УНР, НДР, ПНР).

За заслуги в розвитку кібернетики й обчислювальної техніки й у зв'язку з 50-літтям від дня народження в 1973 р. Віктор Михайлович був нагороджений орденом Жовтневої революції й орденом "Народна республіка Болгарія" І ступеня.

У 1974-1975 рр. вийшла у світ двотомна "Енциклопедія кібернетики", ініціатором видання, організатором колективу авторів і головним редактором якої був Віктор Михайлович Глушков.

У 1974 р. В.М.Глушков став іноземним членом Болгарської Академії наук.

У 1975 р. він обирається іноземним членом Академії наук НДР, почесним іноземним членом Польського кібернетичного товариства, почесним доктором Дрезденського технічного університету, а з 1977 - іноземний член Польської академії наук.

Багаторічні дослідження Віктора Михайловича в області макроекономіки і системного аналізу завершилися виходом у світ в 1975 р. монографії "Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС". Це був черговий етап його діяльності по розробці основних концепцій "ОГАС". У зазначеній роботі представлені методи прогнозування і керування дискретними процесами, макроекономічні моделі для передпланових орієнтувань, моделі планування й оперативного керування, розглядаються проблеми керування трудовими ресурсами і заробітною платою, показана структура "ОГАС" і етапи її створення.

За заслуги в розвитку радянської науки й у зв'язку з 250-річчям Академії наук СРСР у 1975 р. В.М.Глушков нагороджений орденом Леніна.

У 1977 р. завершився цикл робіт з теорії дискретних перетворювачів і методам автоматизації проектування ЕОМ, що нашли застосування в діючих системах.

У 1977 р. виходить перша вітчизняна монографія по мережах ЕОМ - "Сети ЭВМ". Віктор Михайлович - один з авторів книги, що є подальшим етапом розробки принципів "ОГАС". У роботі аналізується процес взаємного проникнення засобів обчислювальної техніки і засобів зв'язку, розглядаються питання побудови мереж ЕОМ на базі мереж ОЦ, викладаються принципи побудови загальнодержавної мережі ОЦ, що є технічною базою "ОГАС".

За видатні заслуги в розвитку вітчизняної науки, у підготовці наукових кадрів і активну суспільну діяльність у 1978 р. Вікторові Михайловичу привласнене почесне звання "Заслужений діяч науки УРСР".

Ще з кінця 70-х років В.М.Глушков веде дослідження в області перспективних архітектур обчислювальних машин. Під його керівництвом були розроблені ЕОМ "Киев", серії "МИР", "ДНЕПР", "Киев-67", "Киев-70" і ряд інших ЕОМ, які за своїми архітектурними рішеннями і математичному забезпеченні стали випереджальними розробками свого часу. 1977 року на конгресі ІFІP у Стокгольмі представлена доповідь В.М.Глушкова (зі співавторами) по ревізії загальноприйнятих концепцій фон Неймана побудови ЕОМ. У доповіді запропонований ряд ідей по створенню високопродуктивних ЕОМ нетрадиційної, так званої рекурсивної архітектури. Згодом (1980 р.) В.М.Глушков відкрив принцип мікроконвеєрної організації обчислень у багатопроцесорній ЕОМ, що є і в даний час одним з найперспективніших для ЕОМ нових поколінь.

У 1979 р. за роботи з теорії перспективних ЕОМ і створення високопродуктивних засобів обчислювальної техніки і систем керування В.М.Глушкову присуджена премія імені С.О.Лебедєва.

Однією з основних труднощів в автоматизації планування і керування є необхідність використання методів і засобів оптимізації. В.М.Глушков виконав цикл досліджень у цьому напрямку, результати успішно використовувалися в автоматизованих системах.

У 1980 р. за цикл робіт з методів оптимізації в плануванні і керуванні В.М.Глушкову присуджена премія імені А.Н.Крилова. За великі заслуги в справі пропаганди досягнень науки в цьому ж році В.М.Глушкову була присуджена вища нагорода Всесоюзного товариства "Знання" - медаль імені академіка С.І.Вавилова.

У 1981 р. Віктор Михайлович підготував до видання монографію "Основы безбумажной информатики" - основні концепції, зв'язані з проблемою інформатизації і комп'ютеризації, що вийшла у світ в 1982 р. уже після його смерті.

У творчій спадщині В.М.Глушкова роботи з різних напрямків кібернетики, прикладної математики, обчислювальної техніки, інформатики. Результати його досліджень викладені більш ніж у 600 наукових працях. Його монографії "Синтез цифровых автоматов", "Введение в кибернетику", "Введение в АСУ", "Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС", "Основы безбумажной информатики" широко відомі і стали настільними книгами для численної аудиторії вчених, інженерів і дослідників.

В.М.Глушков вів велику партійну і суспільну роботу. З 1964 р. він - член Київського обкому Компартії України, з 1966 по 1982 рр.- член ЦК Компартії України, делегат XXV і XXVІ з'їздів КПРС. За заслуги в пропаганді політичних і наукових знань і в комуністичному вихованні трудящих у 1976 р. В.М.Глушков був занесений до Всесоюзної книги пошани народних університетів.

Він був депутатом Верховної Ради УРСР (1967-1971 рр.), а також депутатом Верховної Ради СРСР (1971-1982 рр.). В.М.Глушков не тільки багатогранний учений, але і блискучий педагог, піонер нових форм навчання. Ще на зорі становлення інституту він організував ефективний навчальний процес по підготовці і перепідготовці кадрів в області обчислювальної техніки і кібернетики. У 50-і роки їм організовані курси лекцій провідних учених через Будинок науково-технічної пропаганди і Київський державний університет імені Т.Г.Шевченко. У 60-і роки на механіко-математичному факультеті Київського університету, у Київському політехнічному інституті, Київському інституті інженерів цивільної авіації й у Київському інституті народного господарства створені кафедри по профілю кібернетичних напрямків і розвитку обчислювальної техніки. Віктор Михайлович постійно читав лекції для студентів, аспірантів, викладачів та інших фахівців. Почавши педагогічну діяльність відразу після закінчення вузу і, продовжуючи її до останніх днів життя, він вніс великий вклад у підготовку і перепідготовку кадрів усіх рівнів (школярів, студентів, аспірантів, докторантів, слухачів курсів підвищення кваліфікації й Інституту керування народним господарством).

Прекрасний педагог, блискучий і невтомний пропагандист новітніх досягнень науки, обдарований лектор, він щедро віддавав свої знання учням, захоплював їх до творчого дерзання і пошуків. Багато хто з його учні стали висококваліфікованими фахівцями й успішно працюють у науці і народному господарстві. В.М.Глушков - засновник школи. Він виховав славну плеяду вчених. Під його керівництвом захищені понад 100 дисертаційних робіт з кібернетики й обчислювальної техніки. Його роботи вплинули на багатьох відомих фахівців як у нашій країні, так і за рубежем. Широка ерудиція і високий інтелект, гострий розум, неабияка пам'ять, надзвичайно розвита фантазія і бажання проникнути в глибину предмета дослідження, державний підхід до вибору об'єкта застосування своїх сил, самозабуття і одержимість у роботі, уміння захопити своєю ідеєю колектив, запалити в ньому інтерес до практичного втілення задуму - ці риси Віктора Михайловича захоплювали його учнів і колег по роботі і були предметом наслідування. Серед його учнів - видатні фахівці, лауреати Державних премій, заслужені діячі науки, члени Академії наук УРСР.