Ілюстрації. Література. Додаткові матеріали Перелік друкованих робіт академіка АН СРСР В.М.Глушкова.Російською мовою Комп'ютери. Периферійні пристрої. Мережі. Використання комп'ютерів в системах Віктор Михайлович Глушков. Життя та творчість. Зміст Віктор Глушков - основоположник інформаційних технологій в Україні та колишньому СРСР
60 років створення комп'ютера "Дніпро"

Б.М.Малиновський. "Документальная трилогия"
Документи і спогади, які публікуються через 50 років,
в першій частині трилогії "Памятники нашей молодости",
про розробку та застосування УМШП "Дніпро"

"Дніпро" - перша вітчизняна напівпровідникова управляюча машина широкого призначення.

Версія для друку всього разділу
Комп'ютер "Дніпро", 1961 р.

Героїчний період
Як створювався "Дніпро"
Принципи побудови і налагодження
Доказ універсальності
Серійне виробництво
Тернистий шлях впровадження
Піонерські цифрові управляючі системи
"Кібернетика починається там, де закінчуються розмови і розпочинається справа"
Характеристики комп'ютера "Дніпро". Його творці. Ілюстрації.

Героїчний період

В своїй "Сповіді" В.М.Глушков згадує:

"...Мною в 1958 р. на Всесоюзній конференції в Києві1, була висунута ідея створення універсальної управляючої машини, її зустріли в багнети. Багато фахівців в галузі обчислювальної техніки дружно виступили проти. Справа в тому, що в той період універсальна машина уявлялася обов'язково ламповою, а це вимагало величезних залів, кондиционованого повітря, тобто ніяк не погоджувалося з виробництвом і керуванням технологічними процесами.

Але вже на той час Б.М.Малиновський (заввідділом Інституту) займався (один з перших у СРСР) напівпровідниковими елементами для електронних обчислювальних машин. У відділ, яким керував Б.М.Малиновський, прийшли молоді фахівці з Київського політехнічного інституту, і сміливо взялися за розв'язання цієї задачі, незважаючи на одноголосну опозицію. Молоді фахівці поповнили й інші відділи, зайняті роботою по створенню управляючої машини широкого призначення (УМШП). Нами були висловлені всі основні ідеї, що потім стали пануючими, - насамперед про те, що машина обов'язково повинна бути напівпровідниковою, транспортабельною, високонадійною, малорозрядною (26-розрядною) - цього досить для керування технологією в більшості процесів, і саме головне, ідея про універсальний пристрій зв'язку з об'єктом (ПЗО). ПЗО - це набір аналого-цифрових і цифро-аналогових перетворювачів, керованих від машини, за допомогою яких машина приєднується до виробничого процесу.

Розробку машини доручили Б.М.Малиновському, він був головним конструктором, а я - науковим керівником. Робота була виконана в рекордно короткий термін: від моменту висловлення ідеї на конференції в червні 1958 року до моменту запуску машини в серію в липні 1961 року й установки її на ряді виробництв пройшло всього три роки. Наскільки мені відомо, цей результат залишається світовим рекордом швидкості розробки і впровадження дотепер.

Паралельно зі створенням УМШП, що одержала згодом назву "Дніпро", була проведена за участю ряду підприємств України велика підготовча робота з її застосування для керування складними технологічними процесами. Разом зі співробітниками металургійного заводу імені Дзержинського (Дніпродзержинськ) досліджувалися питання керування процесом виплавки сталі в бесемерівських конверторах, зі співробітниками Содового заводу в Слов'янську - колоною карбонізації й ін. У порядку експерименту вперше в Європі з моєї ініціативи було здійснено дистанційне керування бесемерівським процесом протягом декількох діб підряд у режимі порадника майстра. Розпочалися дослідження з застосування машин "Дніпро" для автоматизації плазових робіт на Миколаєвському заводі імені 61 комунара. У них брали участь Б.М.Малиновський, В.І.Скуріхин, Г.А.Спину й ін.

Комп'ютер "Дніпро" став першою вітчизняною напівпровідниковою машиною (якщо не вважати спецмашин), вона прекрасно витримувала різні кліматичні умови, тряску й ін.

Потім з'ясувалося, що американці трохи раніше нас почали роботи з універсальної управляючої напівпровідникової машини, аналогічної "Дніпро", але запустили її у виробництво в червні 1961 року, одночасно з нами (ймовірно мається на увазі американська машина PB-300. - Прим. Малиновського). Так що це був один з моментів, коли нам удалося скоротити до нуля той розрив, що був стосовно американської техніки, нехай в одному, але дуже важливому напрямку. Помітьте також, що наша машина була першою вітчизняною напівпровідниковою машиною (якщо не вважати спецмашин).

Ця перша універсальна напівпровідникова машина, яка пішла в серію, побила й інший рекорд - рекорд промислового довголіття, оскільки випускалася десять років (1961-1971), тоді як цей термін звичайно не перевищує п'яти-шести, після чого потрібна вже серйозна модернізація. І коли, під час спільного космічного польоту "Союз Аполлон", треба було упорядкувати демонстраційний зал у Центрі керування польотами, то після тривалого вибору машин, що існували в той час, (у 1971 чи 1972 р. почалася ця робота) вибір усе-таки зупинився на "Дніпро", і дві машини керували великим екраном, на якому усе відображалося, - стикування і т.п. (система розроблялася під керівництвом А.О.Морозова). Машина ця пішла на експорт і працювала в багатьох соціалістичних країнах.

Перші комп'ютери "Дніпро" випускав Київський завод "Радіоприлад". Одночасно з розробкою машини "Дніпро" в Києві став будуватися, з ініціативи Інституту кібернетики, підтриманої урядом, завод обчислювальних і управляючих машин (ОУМ) - "Електронмаш". Так що розробка комп'ютера "Дніпро" поклала початок великому заводу з виробництва ЕОМ.

Так закінчився героїчний період нашого розвитку. Я називаю цей час героїчним тому, що нам доводилося робити не тільки те, що було призначено, але і значно більше й у дуже важких умовах.", - Борис Миколайович Малиновський "Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине".стор.84



   1Організатор конференції - Обчислювальний центр АН УРСР, директором ОЦ АН УРСР був В.М.Глушков.